- націлювати
- —————————————————————————————наці́люватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
націлювати — юю, юєш і націля/ти, я/ю, я/єш, недок., наці/лити, лю, лиш, док. 1) перех. і неперех. Цілячись, спрямовувати що небудь на когось, щось, на якусь ціль. 2) перех., на що, перен. Спрямовувати, скеровувати до чого небудь. 3) неперех., перен., розм.,… … Український тлумачний словник
націлювати — люю, люєш, (націляти, цілям), Пр. Цілячись, направляти що небудь на когось, на якусь ціль … Словник лемківскої говірки
націлити — див. націлювати … Український тлумачний словник
націлюваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до націлювати … Український тлумачний словник
націлювання — я, с. Дія за знач. націлювати … Український тлумачний словник
націляти — див. націлювати … Український тлумачний словник
націлити — цілю, лиш, Пр. Див. націлювати … Словник лемківскої говірки
наводити — I = навести 1) (надавати зброї, оптичному приладу тощо певної спрямованости, повертаючи в бік когось / чогось), наставляти, наставити, направляти, направити, спрямовувати, спрямувати, скеровувати, скерувати; націлювати, націляти, націлити (на… … Словник синонімів української мови
спрямовувати — 1) = спрямувати (кого що надавати кому / чому н. певного спрямування, потрібного напрямку в русі), скеровувати, скерувати, направляти, направити; повертати, повернути (спрямовувати в інший бік); орієнтувати (зазв. користуючись мапою, приладами… … Словник синонімів української мови
налучати — а/ю, а/єш, недок., налу/чити, чу, чиш, док., розм. 1) перех. і без додатка. Спрямовувати зброю в ціль: націлювати. 2) неперех., у що, на що. Опинятися де небудь, потрапляти кудись. 3) перех., рідко. Зустрічати кого , що небудь … Український тлумачний словник